понедельник, 22 октября 2012 г.
четверг, 18 октября 2012 г.
Зображення до теми "Цифрові фотоапарати"
Цифрова́ ка́мера, або цифрови́й апара́т — пристрій, що використовується для зйомки відео та створення фото-знімків або ж обох, в якому світлочутливим матеріалом є матриця або кілька матриць, що складаються з окремих пікселів, сигнал з яких представляється, обробляється і зберігається в самому апараті в цифровому вигляді. Це найпоширеніший пристрій при створенні цифрових фотознімків. Більшість камер 21го сторіччя є цифровими
.
Цифрові відеокамери. Незважаючи на функціональну схожість, цифрові відеопристрої найрізноманітнішого призначення, такі як камери відеоспостереження і веб-камери, фотоапаратами зазвичай не називаються, якщо не дозволяють зберегти знімки в самому пристрої або на вставленому в пристрій носієві інформації.
Поєднання фото та відео у цифрових камерах. У низці випадків сучасна відеозаписувальна апаратура має функції отримання статичних знімків, а значна частина пристроїв, званих цифровими фотокамерами, має функцію здійснення запису відеозображення та звуку і виводити відеосигнал у телевізійному форматі. Тому кордон між відео- і фотообладнанням в цифрову добу в достатній мірі умовний і визначається швидше тим, які завдання ставить оператор, ніж тим, яка функціональна «начинка» камери.
Носії інформації. Практично всі цифрові камери використовують флеш-пам'ять, але є також фотокамери, де використовуються оптичні диски або дискети як носії інформації. В низці цифрових камер є невеликий об'єм вбудованої флеш-пам'яті, якої вистачає для 2-30 знімків або ж декількох хвилин відео.
В статті використано матеріали вільної Вікіпедії http://uk.wikipedia.org.
Статтю підготувала студентка 33 групи ФСПО - Харченко Олена
Ключові поняття теми "Цифрові фотоапарати"
Цифрова́ ка́мера, або цифрови́й апара́т — пристрій, що використовується для зйомки відео та створення фото-знімків або ж обох, в якому світлочутливим матеріалом є матриця або кілька матриць, що складаються з окремих пікселів, сигнал з яких представляється, обробляється і зберігається в самому апараті в цифровому вигляді. Це найпоширеніший пристрій при створенні цифрових фотознімків. Більшість камер 21го сторіччя є цифровими.
Цифрові відеокамери. Незважаючи на функціональну схожість, цифрові відеопристрої найрізноманітнішого призначення, такі як камери відеоспостереження і веб-камери, фотоапаратами зазвичай не називаються, якщо не дозволяють зберегти знімки в самому пристрої або на вставленому в пристрій носієві інформації.
Поєднання фото та відео у цифрових камерах. У низці випадків сучасна відеозаписувальна апаратура має функції отримання статичних знімків, а значна частина пристроїв, званих цифровими фотокамерами, має функцію здійснення запису відеозображення та звуку і виводити відеосигнал у телевізійному форматі. Тому кордон між відео- і фотообладнанням в цифрову добу в достатній мірі умовний і визначається швидше тим, які завдання ставить оператор, ніж тим, яка функціональна «начинка» камери.
Цифрові фотокамери. Цифрові фотокамери можна поділити на декілька класів:
- Фотокамери із вбудованою оптикою:
- Компактні («Компактна мильниця» традиційних розмірів). Характеризуються малими розмірами і вагою. Малий фізичний розмір матриці означає низьку чутливість або високий рівень шумів. Також цей тип камер зазвичай відрізняється відсутністю чи недостатньою гнучкістю ручних налаштувань експозиції.
- Компактні фотокамери з незмінними фікс-фокальними об'єктивами: Fujifilm FinePix X100, Sigma DP1. В основному, за винятком незмінної оптики, мають характеристики беззеркальних фотокамер.
- Надкомпактні, мініатюрні. Відрізняються не тільки розмірами, але часто і відсутністю видошукача та екрану.
- Вбудовані в інші пристрої. Відрізняються відсутністю власних засобів керування.
- Псевдодзеркальна - зовнішнім виглядом нагадують дзеркальну камеру, а також, як правило, крім цифрового дисплея, оснащені електронним видошукачем. Зображення у видошукачі такого апарату формується на окремому цифровому екрані, або на основному екрані, який здатен повертатися. Як правило, мають різьблення на об'єктиві для приєднання насадок і світлофільтрів (приклад - Konica Minolta серія моделей Z).
- Напівдзеркальна - камери, в яких є наведення по матовому склу через знімальний об'єктив, проте немає можливості змінювати об'єктив. У таких апаратах оптична схема містить світлороздільну призму, яка спрямовує від 10 до 50% світлового потоку на матове скло, а інше передається на матрицю. (Приклади - Olympus E-10, E-20)
- Фотокамери зі змінною оптикою:
- цифрові дзеркальні фотокамери,
- цифрові фотокамери далекомірні,
- цифрові фотокамери бездзеркальні.
Носії інформації. Практично всі цифрові камери використовують флеш-пам'ять, але є також фотокамери, де використовуються оптичні диски або дискети як носії інформації. В низці цифрових камер є невеликий об'єм вбудованої флеш-пам'яті, якої вистачає для 2-30 знімків або ж декількох хвилин відео. Найпоширеніші на сьогоднішній день (2011) формати:
CF (Compact Flash).
SD (Secure Digital).
MMC (Multimedia Card )
MS (Memory Stick) фірми Sony
XD (xD-Picture Card)
Застарілі носії інформації:
SM (SmartMedia)
MD (Microdrive)
Обсяг флеш-карт зазвичай варіюється від 512 МБ до 64 ГБ, але постійно з'являються флеш-карти з все більшим об'ємом і тому 64 ГБ не є лімітом.
В статті використано матеріали вільної Вікіпедії http://uk.wikipedia.org.
Статтю підготувала студентка 33 групи ФСПО - Харченко Олена
Подписаться на:
Сообщения (Atom)